Науково-практичний коментар до Закону України «Про адміністративну процедуру».
Документ покликаний допомогти публічним службовцям та іншим фахівцям у практичному застосуванні Закону. Потреба у такій праці особливо гостра, зважаючи на суттєву новизну регулювання загальної адміністративної процедури для України. У коментарі акцент робиться на забезпеченні максимально повного втілення європейських стандартів справедливої адміністративні процедури у відповідних законопроектних роботах в Україні. Також розкривається нова для українського законодавства термінологія, конкретні норми та їх зв’язок з принципами адміністративної процедури, а також у цілісному механізмі правового регулювання.Особлива увага приділяється поясненню мети кожної норми, наводяться приклади та моделі застосування відповідних норм з посиланням на поточну практику, а також на закордонний досвід та вихідні джерела м’якого права (зокрема, акти Ради Європи).
Видання спрямовано насамперед на практиків. Однак містить також чимало теоретичних розробок, зокрема, засадничу для адміністративного права термінологію, принципи та інститути.
Науково-практичний коментар покликаний допомогти публічним службовцям та іншим фахівцям у практичному застосуванні Закону, зважаючи на суттєву новизну регулювання загальної адміністративної процедури для України.
Видання адресоване державним службовцям, службовцям місцевого самоврядування, суддям адміністративних судів, науковцям, викладачам, які мають самі використовувати Закон України «Про адміністративну процедуру» на практиці та/ або навчати його застосовувати інших осіб, а також буде корисним для усіх громадян і суб’єктів господарювання, щоб ефективно реалізовувати свої права, захищати законні інтереси у відносинах з державою.
Науково-практичний коментар до Закону України «Про адміністративну процедуру» підготовлено у межах проєкту Європейського Союзу EU4PAR.
Практичний посібник «Зберегти сім’ю. Практичний посібник із соціальної роботи з сім’ями, які опинилися в складних життєвих обставинах».
У публікації розглядаються загальні засади соціальної роботи із сім’ями, в яких існує ризик вилучення дітей, такі як принципи та особливості роботи із сім’ями, навички соціального працівника та ін. Другий розділ присвячено технологіям роботи із зазначеною категорією сімей. Найбільша увага приділяється соціальному супроводу (ведення випадку), консультативній роботі та формуванню підтримуючих мереж сім’ї. Окрім того посібник містить огляд окремих організаційних аспектів соціальної роботи із сім’ями.
Книга базується на досвіді соціальних працівників БО «Надія і житло для дітей» в Україні, отриманому в результаті соціальної роботи з понад 26 сім’ями, і містить багато практичних прикладів.
Публікація розрахована на практиків соціальної сфери, спеціалістів державних установ та неурядових організацій, викладачів і студентів вищих навчальних закладів, де готуються фахівці за спеціальностями «Соціальна робота» та «Соціальна педагогіка».
В документі висвітлено організаційно-правові засади функціонування мобільної соціальної служби з догляду вдома та паліативного догляду. Зокрема надано загальну характеристика мобільної служби, наявна інформація про порядок утворення мобільної служби; кадровий склад мобільної служби; організацію роботи мобільної служби; її фінансове забезпечення; моніторинг та оцінювання роботи мобільної служби.
Також розглянуто питання можливості, повноти та рівня охоплення соціальними послугами людей похилого віку в громадах; процедури виявлення та здійснення оцінювання індивідуальних потреб (хто і в який спосіб); планування та обліку роботи, забезпечення контролю за якістю послуг та рівнем інформування населення про соціальні послуги.
За результатами аналізу надано рекомендації щодо:
– приведення положень центрів надання соціальних послуг та територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у відповідність до чинного законодавства України: затвердження персональних посадових інструкцій на кожного соціального робітника, який надає соціальну послугу догляду вдома;
– проведення внутрішнього та зовнішнього оцінювання якості соціальних послуг, які надають у громаді; запровадження в громадах соціальної послуги «Мобільна соціальна служба з догляду вдома та паліативного догляду» тощо.
Рекомендації розроблені Громадською організацією «Ліга соціальних працівників України» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу та Уряду Канади.
Посилена увага до цифрової безпеки важлива з огляду не лише на специфіку діяльності громадських активістів/ок, правозахисників/ць та волонтерів/ок, а й цифрові ризики, спричинені війною в Україні. Особливу увагу на свою цифрову безпеку мають звернути ті, хто працює з військовими та постраждалими цивільними; волонтери/ки, які опікуються деокупованими та прифронтовими територіями. Від початку повномасштабного вторгнення рф зареєстровано понад 1500 кібератак на Україну, цілями яких були спроби отримання розвідданих про логістику, озброєння й плани Сил безпеки та оборони, спроби виведення з ладу об’єктів критичної та інформаційної інфраструктури, позбавлення доступу громадян до державних послуг і сервісів, банківського обслуговування тощо. Окремо виділяють інформаційно-психологічні операції та дезінформаційні вкиди задля підриву довіри до органів державної влади, Сил безпеки та оборони, поширення панічних настроїв серед населення. Окрім зазначеного і надалі існують зловмисники/ці, які заробляють гроші, зламуючи чужі акаунти, шантажуючи людей або заражаючи їхні пристрої шкідливим програмним забезпеченням. Тому важливо в розмові про цифрову безпеку пам’ятати про контекст – роботу вашої організації; країну, у якій ви зараз перебуваєте, ступінь чутливості інформації, яка у вас є. Врахування контексту допоможе правильно оцінити власні ризики й створити ефективні політики, не розпорошуючи увагу на речі, що не співвідносяться з реальністю.
У розділах цього методичного посібника також детально проаналізовано основні ризики та загрози цифровій безпеці ОГС та активістів/ок, роз’яснено процес інвентаризації цифрових активів, роз’яснено, як правильно провести оцінювання ризиків цифрової безпеки, практично впроваджувати безпекові політики і процедури.
Цей методичний посібник створений ЦЕДЕМ у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).
Фото: hdetector.media
Олена Линдюк, докторка наук з державного управління, доцентка
