29 березня, на 1461-му засіданні Комітету міністрів Ради Європи вперше було обрано представника України до складу Європейського комітету соціальних прав. Про це повідомляє сайт Міністерства соціальної політики.
Кандидатуру представника запропонувало Мінсоцполітики України відповідно до умов Європейської соціальної хартії (від 1961 року).
Членом Європейського комітету соціальних прав від України (ЄКСП) стала кандидатка юридичних наук Алла Федорова. Вона доцентка кафедри порівняльного і європейського права Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
«Вітаємо представника України з обранням і бажаємо успішної та результативної роботи», – йдеться на сайті міністерства.
Зазначається, що Мінсоцполітики є відповідальним за підготовку національних доповідей та співробітництво з Урядовим комітетом Європейської соціальної хартії Ради Європи.
ЄСКП – дорадчий орган Європейського Союзу, створений 1958 року згідно з Договором про заснування Європейської Спільноти, щоб забезпечити представництво інтересів різних економічних і соціальних груп. Комітет складається з незалежних експертів, які ухвалюють висновки та рішення щодо відповідності національної ситуації положенням Європейської соціальної хартії за результатами розгляду національних доповідей, які подаються від імені урядів держав-членів Ради Європи.
Відповідно до загаданої статті 25-ї хартії:
- До складу Комітету незалежних експертів входить не менше
дев’яти членів (зараз таких 15), яких обирає Парламентська асамблея більшістю поданих голосів зі списку висунутих Договірними Сторонами експертів, які відзначаються найвищою сумлінністю і мають авторитет у галузі національних і міжнародних соціальних питань. - Члени Комітету обираються на шість років. І можуть бути
переобрані тільки один раз. - Члени Комітету засідають у ньому в своїй особистій якості. Упродовж їхнього строку повноважень вони не можуть виконувати
жодних функцій, що є несумісними з вимогами незалежності,
неупередженості та доступності, притаманними їхній посаді.
ЄКСП контролює дотримання Європейської соціальної хартії за допомогою двох механізмів: через розгляд колективних скарг, поданих партнерами та неурядовими організаціями, і через національні звіти. Звіти містять рекомендації щодо вдосконалення національної законодавчої бази у сфері соціальних прав, відповідно держави-учасниці хартії мають вживати заходів, щоб ці рекомендації були виконані.
В свою чергу, Європейська соціальна хартія – це договір Ради Європи, що гарантує фундаментальні соціальні й економічні права людини, зокрема права на працю, житло, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист і соціальне забезпечення.
Україна є стороною Європейської соціальної хартії (переглянутої в 1996 році), що була ратифікована Верховною Радою Законом № 137-V від 14 вересня 2006 року.
Зараз учасниками Європейської соціальної хартії є 42 країни, а членів ЄКСП – 15. Тобто місць для одночасної участі делегатів від усіх країн немає. Тому Україні раніше не доводилося брати участь у роботі Комітету. Про це в інтерв’ю Громадському радіо розповіла Алла Федорова.
З її слів, 1 лютого опубліковано проміжний звіт Єврокомісії стосовно готовності України до переговорів про членство в ЄС.
«Там було вказано 33 напрями, які оцінювалися по 5-бальній шкалі. Так от соціальна політика, політика зайнятості, вільне пересування працівників отримали найнижчу оцінку – 1 бал, тобто рання стадія підготовки. І Європейський комітет із соціальних прав протягом останніх 5 років так само звертав увагу України саме на ці питання», – зауважує новообрана членкиня ЄКСП.
Комітет спостерігає, як держави виконують зобов’язання, розглядаючи їхні доповіді і надаючи свої висновки. Він також розглядає та ухвалює рішення щодо колективних скарг, які подають проти держав. Але, за словами Алли Федорової, Україна на сьогодні для себе цю процедуру не визнала. Втім, вона сподівається, що робота саме в цьому Комітеті надасть можливість привернути увагу до соціальних питань в Україні ще більше.
«Тенденція позитивна. Уряд і наша влада готові прислуховуватися до порад експертів, що треба змінити в національному законодавстві. Участь у цьому Комітеті дасть можливість більше деталізувати, більше розказати Уряду, що і як треба змінити», – каже Алла Федорова.
Вона розповіла, що рекомендації є різні: можна змінити щось у практиці, інколи необхідно приймати нове законодавство, тому і час на виконання цих рекомендацій може бути різним. Усі експерти Комітету є незалежні та неупереджені. Щороку кожна держава готувала звіт, доповідь стосовно виконання зобов’язань, але за певною темою. Остання тема була пов’язана з правом на охорону здоров’я, соціальний захист, соціальну допомогу. Є блок стосовно трудових прав, є блок щодо прав дітей, сімей, мігрантів і так далі. На сьогодні система змінюється і доповідь Україна буде надавати, як і всі інші держави, раз на два роки.
«Експертам хочеться, щоб усі держави визнали для себе обов’язкову процедуру розгляду колективних скарг. Адже якщо є проблема в державі, то хто має бути ініціатором? Громадський сектор, профспілки, міжнародні організації, національні організації, які опікуються цими питаннями. Якщо Україна визнає для себе обов’язкову процедуру, то це буде дуже позитивний поштовх і для розвитку незалежних профспілок в країні. Адже якщо вони бачать, що є якесь порушення, то можуть подавати скаргу проти України щодо порушення того чи іншого права», – розповідає Алла Федорова.
Далі Європейський комітет надає висновок чи виконує держава взяте на себе зобов’язання. На підготовку висновку може піти кілька років і, за словами Федорової, це доволі швидко, порівняно з роботою Європейського суду з прав людини.
Алла Федорова стала співавторкою звіту Ради Європи про оцінку потреб «Соціальні права в Україні під час війни».
Вона наголосила, що найбільшою проблемою в нашому соцзахисті є нестача бюджетного фінансування, щоб забезпечити і надати фінансову підтримку всім, хто її потребує. Це з урахуванням того, що в Україні ниніі майже 5 млн офіційно зареєстрованих ВПО, більшість з яких залишилися ні з чим. Також величезні проблеми виникли під час евакуації. Особливо це торкнулося державних закладів, інтернатів, літніх людей. Також вона звернула увагу на осіб з інвалідністю, опікуни яких поїхали з України.
Повну версію інтерв’ю можна послухати за посиланням.
Сергій Коробкін, журналіст, експерт з пенсійних питань
