Міністерство охорони здоров’я України ініціювало, а Кабінет Міністрів підтримав ідею реформування системи проведення медико-соціальної експертизи. Очікується, що до 1 квітня 2023 року МОЗ спільно з Міністерством соціальної політики подадуть на схвалення Уряду план заходів щодо реформування МСЕК. Це серед іншого передбачено Постановою № 78 «Деякі питання надання у 2023 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я» від 31 січня 2023 року.
Медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) — спеціальний заклад у системі охорони здоров’я, що проводить медико-соціальну експертизу особам, які звертаються для встановлення інвалідності за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров’я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Відділ із питань комунікацій Міністерства охорони здоров’я України прокоментував для «Соціальної справи» основні етапи реформування МСЕК та очікування від їх реалізації. За їхньою інформацією, нова система експертизи має чітко розмежовувати надання людині соціальних і медичних послуг, послуг із реабілітації, соціальних виплат від встановлення статусу інвалідності. Не статус є причиною для дій, а потреби людини.
Етапи побудови нової системи
- Аналіз національного законодавства й порівняння з міжнародним досвідом. Аналіз нормативно-правового регулювання діяльності МСЕК і можливості потенційного перерозподілу поточних функцій МСЕК.
- Визначення і опис поточного шляху пацієнта, етапів оформлення статусу. Формування опису існуючого процесу, з урахуванням медичних і соціальних послуг та виплат, що вже надаються.
- Аналіз нової моделі надання медичних і соціальних послуг та соціальних виплат із використанням МКФ. Опис процесу формування висновків МДРК, зокрема в частині підбору допоміжних засобів реабілітації, опис ролі соціального працівника. Використання висновків і плану реабілітації в моделі надання медичних та соціальних послуг і соціальних виплат.
- Розробка й погодження цільової верхньорівневої моделі системи надання послуг особам з обмеженнями функціонування та реформування МСЕК.
- Аналіз і розробка нормативно-правових змін відповідно до визначеної моделі, у тому числі підготовка необхідних змін до законодавства щодо запровадження переходу від використання групи інвалідності як основного критерія отримання соціальних послуг, виплат, інших гарантій до системи надання послуг для осіб з обмеженнями функціонування залежно від рівня такого обмеження.
МОЗ вбачає за необхідність побудову нової системи сприяння самостійності й партисипації людини з обмеженням життєдіяльності, впровадження ключових змін із чіткими межами підтримки у ресурсному і часовому вимірі та стимулами для подальшої адаптації їх у соціум і реалізації свого потенціалу, а саме:
- початку реабілітаційної допомоги в гострому реабілітаційному періоді;
- призначення ДЗР мультидисциплінарною командою;
- ранній початок соціальної підтримки й можливість для відновлення, інтеграції в соціум;
- урахування потреб уже на ранньому етапі й координація усіх послуг.
Наступними етапами щодо комплексного реформування системи медико-соціальної експертизи є:
- поетапна передача функції з підбору та призначення допоміжних засобів реабілітації і розробки індивідуального реабілітаційного плану до компетенції мультидисциплінарної реабілітаційної команди;
- навчання протезистів-ортезистів і соціальних працівників щодо запровадження МКФ та принципів роботи мультидисциплінарних реабілітаційних команд;
- спрощення доступу до ДЗР і соціальної підтримки без статусу інвалідності;
- перегляд і передача непрофільних функцій МСЕК (перегляд порядків проведення спецекспертиз та внесення змін для їх проведення без залучення МСЕК; впровадження необхідних ІТ-інструментів);
- створення нової системи закупівель соціальних послуг;
- зміна підходу від надання соціальних виплат і послуг, що базуються на встановленій групі інвалідності, до визначення групи потреб, залежно від певного ступеня обмеження функціонування;
- передача усіх функцій і ліквідація МСЕК (2024 рік).
Напрями реформування
МОН анонсує, що план передбачатиме кілька етапів і напрямів реформування:
– нові маршрути пацієнтів з обмеженнями повсякденного функціонування формуватимуться таким чином, щоб могли забезпечити отримання медичних і соціальних послуг із моменту виникнення потреб у них, незалежно від отриманого статусу;
– адміністративні й інші процеси стануть більш прозорими, у тому числі шляхом впровадження ІТ-інструментів (системи методів, процесів та способів використання обчислювальної техніки і систем зв’язку для створення, збору, передачі, пошуку, обробки та поширення інформації з метою ефективної організації діяльності).
Паралельно триватиме робота зі впровадження оновленої системи реабілітації осіб з обмеженнями повсякденного функціонування, змінюватиметься порядок їх забезпечення медичними виробами, у тому числі допоміжними засобами реабілітації. Працюватимуть над Положенням про індивідуальний реабілітаційний план, порядок його фінансування і реалізації. Це передбачено постановою «Деякі питання організації реабілітації у сфері охорони здоров’я» від 16 грудня 2022 року. Переглянуть порядок спецекспертиз, передадуть непрофільні функції МСЕК іншим відомствам.
За прогнозами МОН, до 1 червня 2023 року будуть готові проєкти всіх змін і дорожня карта переходу.
Міжнародна класифікація функціонування
Одним з інструментів, що сприятиме детінізації роботи під час медико-соціальної експертизи, стане запровадження на практиці прозорої процедури встановлення інвалідності на основі єдиних принципів Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ). Це класифікація компонентів функціональності й обмеження життєдіяльності, одностайно схвалена 191 членом Всесвітньої організації охорони здоров’я 22 травня 2001 року під час 54-ї Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я.
«Системна робота з реформування порядку встановлення інвалідності триває, наразі в Україні затверджено МКФ (міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я – авт.) як національний класифікатор, підготовлено фахівців і навчально-методичні матеріали щодо використання МКФ у практиці, запроваджено роботу мультидисциплінарних реабілітаційних команд, відходимо від радянського підходу опіки над особами з інвалідністю до забезпечення дієвих інструментів адаптації таких людей до життя в суспільстві. Фокус на запровадження електронних інструментів, своєю чергою, має допомогти позбутися і корупційної складової, що довгий час супроводжувала роботу МСЕКів», – прокоментував ініціативу міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
МКФ складається з таких основних компонентів:
– функції та структура тіла (В — англ. Body);
– діяльність (А — англ. Activity, пов’язана із завданнями та діями індивіда) та участь (Р- англ. participation — залученість у життєву ситуацію);
– додаткова інформація щодо тяжкості та факторів зовнішнього середовища.
Функціонування й обмеження життєдіяльності розглядаються як комплексна взаємодія між станом здоров’я людини, факторами навколишнього середовища та персональними факторами. Ця комбінація факторів і вимірів утворює «особу у її власному світі». Вона дозволяє визначати ступінь обмеження життєдіяльності. МКФ акцентує увагу на функції, а не на стані чи захворюванні.
Серед переваг МКФ для пацієнтів називають зосередження уваги не так на діагнозі особи, як на впливі його на життя людини, на обмеження функцій. На основі МКФ Мінекономіки наказом від 09.04.2022 № 810-22 затвердило «Класифікатор функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я». Цей класифікатор є новітньою методикою визначення стану здоров’я людини після перенесеної травми, що дає можливість перебудувати систему реабілітації та зробити її ефективнішою.
Класифікатор стане одним з інструментів, що сприятиме детінізації роботи під час медико-соціальної експертизи. Адже таким чином запровадять на практиці прозору процедуру встановлення інвалідності на основі єдиних принципів.
Головною користю використання МКФ для пацієнтів називають інтеграцію фізичних, ментальних і соціальних аспектів стану їх здоров’я. Замість того, щоб зосередити увагу на діагнозі особи, у МКФ включені усі аспекти її життя (розвиток, участь та середовище). Діагноз мало що може сказати про функціональні можливості людини. Діагнози важливі для визначення причини та прогнозу. Проте для планування й реалізації втручань частіше використовується інформація про обмеження функцій. Після того як реабілітаційна команда усвідомить повсякденну діяльність, у якій клієнт зобов’язаний брати участь, може використати послідовність вирішення проблеми на основі МКФ. Наприклад, спочатку аналізують щоденну діяльність і визначають функціональні можливості пацієнта. Ця інформація потім використовується для визначення, наскільки можна покращити можливості пацієнта терапією та наскільки можна змінити середовище для покращення продуктивність пацієнта.
Очікується, що МКФ допоможе працівникам реабілітаційної сфери не лише в поточній роботі з пацієнтами, але й для співпраці з іншими медичними спеціальностями, адміністраторами охорони здоров’я, людьми, які відповідають за політику в галузі охорони здоров’я.
МСЕК у воєнний період
Нагадаємо, що на період дії воєнного стану на території України процедура проведення медико-соціальної експертизи спрощена. МСЕК здійснює свої функції за принципом екстериторіальності. Це передбачено постановою КМУ від 08.03.2022 № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України».
Крім того, експертиза проводиться за направленням лікарсько-консультативної комісії незалежно від місця реєстрації, проживання чи перебування громадян, які звертаються для встановлення групи інвалідності.
У разі, коли особа звертається для встановлення інвалідності та не може прибути на огляд до МСЕК, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я.
Важливо, що в умовах воєнного часу, пункт 5 постанови КМУ від 03.12 2009 № 317 «Питання медико-соціальної експертизи» не застосовується. Саме цей пункт визначав форми захворювання і обставини, за яких встановлення інвалідності заочно не проводилося.
Тож МСЕК можуть не просто оглядати пацієнтів із загальним захворюванням, а мають право приймати рішення заочно і з окремих категорій, таких як:
- трудове каліцтво;
- професійне захворювання;
- захворювання, одержане під час проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту і Держспецзв’язку;
- захворювання, пов’язане з впливом радіоактивного опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС.
Усі ці категорії на сьогодні дають підставу для заочного огляду пацієнта.
Що стосується повторного проходження МСЕК особами з інвалідністю і дітьми з інвалідністю, статус інвалідності яких закінчився у період дії воєнного стану, то зазначеним особам постановою КМУ від 30.03.2022 № 390 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо строку повторного огляду осіб з інвалідністю та продовження строку дії деяких медичних документів в умовах воєнного стану» продовжено строк дії інвалідності, відсотків втрати працездатності та індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на весь термін дії воєнного стану на території України і 6 місяців після його припинення/скасування.
Це означає, що будь-яка особа з Луганської, Донецької чи інших областей, перебуваючи в іншому регіоні України має право звернутися до медико-соціальної експертної комісії за місцем її перебування, і лікарі МСЕК спільно з лікарями закладів охорони здоров’я підкажуть шляхи розв’язання її проблемних питань.
Звертаємо увагу, що укладання декларації між пацієнтом з внутрішньо переміщених осіб та лікарем, який оформляє направлення на МСЕК, не потрібно, законодавчі підстави вимагати її відсутні.
Щодо проведення надлишкових дорогих обстежень для МСЕК та тривалого лікування в умовах стаціонару, МОЗ наголошує, що стаціонарне лікування пацієнтів проводиться лише за наявності медичних показань до надання медичної допомоги в умовах стаціонару. Наразі відсутні положення, які б зобов’язували пацієнтів проходити стаціонарне обстеження для проведення медико-соціальної експертизи.
Дорожня карта пацієнта-військового:
1) пацієнт перебуває у закладі охорони здоров’я, де йому надається медична допомога;
2) при цьому закладі створена позаштатна військово-лікарська комісія (ВЛК), яка проводить експертизу військовослужбовцю і видає своє рішення (довідка, протокол, свідоцтво про хворобу), у т. ч. зазначає обставини отримання поранення, відповідно до Довідки про обставини травми, наданої з ВЧ пораненого;
3) лікуючий лікар, у разі виявлення ознак інвалідності, оформляє направлення на МСЕК (форма 088/о) і направляє її до лікарсько-консультативної комісії (ЛКК);
4) ЛКК повідомляє МСЕК про наявність військовослужбовців, яким необхідно провести медико-соціальну експертизу у закладі охорони здоров’я і МСЕК проводить виїзне засідання у заклад для огляду пацієнтів у стаціонарі.
У разі незгод військовослужбовця з рішенням позаштатної ВЛК, він має право оскаржити його у штатній ВЛК для зміни рішення.
Як оскаржити рішення МСЕК через комісію або суд
Якщо пацієнта не влаштовує рішення, яке прийняла комісія, він може оскаржити його протягом одного місяця. Звернутися можна до самої комісії або центральної чи обласної комісії з письмовою заявою. Після цього буде проведений повторний огляд і винесене нове рішення.
Якщо ж повторно відмовлять, то таке рішення можна оскаржити у центральній МСЕК МОЗ України.
У складних випадках центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, які звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпро) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.
Рішення комісій усіх рівнів можна також оскаржити в суді в установленому законодавством порядку.
Якщо під час проходження медико-соціальної експертної комісії порушують права або у вас вимагають гроші за проходження МСЕК, МОЗ рекомендує звертатися телефоном на «гарячу лінію» МОЗ: 0 800 60 20 19.
Фото: https://shpalta.media
Авторка: Світлана Шевчук
