Як має змінитися система оплати праці державних службовців

Реформа системи оплати праці державних службовців – один із пріоритетів реформи публічного управління та вагомий індикатор членства України в ЄС. На цьому наголосила Голова Національного агентства України з питань державної служби (НАДС) Наталія Алюшина під час засідання «круглого стол» «Реформа системи оплати праці державних службовців як складова євроінтеграції».

За словами Наталії Алюшиної, 2023 рік є визначальним для реформи державної служби та підготовки до переговорного процесу, отримання оцінки SIGMA та Єврокомісії. «Нову оцінку SIGMA очікуємо цього року. Вона грає ключову роль у підготовці країн-кандидатів на вступ до ЄС та є важливим документом на столі переговорів», – наголосила очільниця агентства.

Голова НАДС розповіла про головні аспекти урядового законопроєкту № 8222 про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад. Цей документ є наріжним каменем реформаторських процесів щодо побудови прозорої, зрозумілої та справедливої системи оплати праці працівників державних органів.

«Законопроєкт передбачає чітку прозору структуру заробітної плати з обмеженими преміальними виплатами. Нова структура враховує кваліфікацію та досвід, важливість і складність роботи на посаді, ступінь відповідальності, результативність, ефективність та якість виконання посадових обов’язків», – зазначила Алюшина.

За її словами, документ включено до проєкту Плану заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України. Він розроблений у відповідності до вимог п’ятого Принципу державного управління SIGMA/OECD: «The remuneration system of public servants is based on job classification; it is fair and transparent» («Система оплати праці державних службовців базується на класифікації посад; це чесно і прозоро»), одного з основних для оцінювання спроможності державного управління держав-кандидатів на вступ до ЄС.

Законопроєктом пропонуються такі ключові зміни:

Європейська структура зарплати: 70 % (оклад) на 30 % (премії), що дозволяє запровадити прозору і справедливу винагороду державним службовцям.
Встановлення максимального розміру надбавки за вислугу років на рівні 30% підвищеного посадового окладу, 2 % за кожен рік служби (наразі – це 3 %). Зменшення розміру надбавки з 50 % до 30 % не приведе до погіршення умов оплати. Її розмір розраховується від збільшеного посадового окладу, який має зрости, зокрема, за рахунок цієї економії.
Встановлення розмірів посадових окладів на основі класифікації посад державної служби відповідно до Каталогу типових посад та критеріїв віднесення до таких посад.
Здійснення щорічного співставлення рівня оплати праці типових посад державної служби з приватним сектором під час підготовки схем посадових окладів. Це практика провідних держав, що дозволяє їм бути конкурентним роботодавцем на ринку праці, наймати й утримувати висококваліфікованих фахівців.

Шлях до євроінтеграції

Законопроєкт має відкладене набуття чинності з 2024 року для належної підготовки до реалізації. Усі питання, пов’язані з державними органами, оплата праці яких визначена спеціальними законами, необхідно вирішити протягом 2023-2024 років. Водночас, у 2023-му НАДС разом із територіальними органами має погодити класифікацію посад в усіх державних органах та розробити грейди для нової Схеми посадових окладів.

«Схвалення цього законопроєкту – довгоочікуваний крок, який запровадить конкурентну і прозору систему оплати праці. Важливо, що він є кроком до виконання Україною зобов’язань перед міжнародною спільнотою», – підкреслила Наталія Алюшина.

Позицію НАДС поділяють і керівник Програми співробітництва щодо належного урядування та верховенства права Представництва ЄС в Україні Ксав’є Камю, і голова Програми підтримки вдосконалення врядування та менеджменту (SIGMA) Грегор Вірант. Вони наголосили, що законопроєкт № 8222 за пріоритетністю для країни може бути віднесений до переліку законопроєктів у сфері євроінтеграції і потребує невідкладного розгляду парламентом, оскільки суттєво наближає Україну до європейських стандартів належного урядування.

Участь у зазначеному «круглому столі» взяли також народні депутати, представники Кабінету Міністрів, інших органів влади, профспілок та громадськості. Лунали різні думки та пропозиції щодо ключових питань впровадження системи оплати праці державних службовців та механізмів її реформування. Учасники «круглого столу» були єдині щодо необхідності та важливості таких змін.

Захід було організовано за підтримки EU4PAR (EU-funded Project «Support to comprehensive public administration reform in Ukraine» / Проект ЄС «Підтримка комплексної реформи державного управління в Україні»).

Обґрунтування законопроєкту

Зауважимо, що законопроєкт № 8222 зареєстрований у Верховній Раді 23 листопада 2022 року. Його ініціатор – прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Відповідно до пояснювальної записки, метою проєкту є зміни системи та підходів до регулювання оплати праці у сфері державної служби шляхом запровадження прозорої системи оплати праці державних службовців на основі класифікації посад державної служби, посилення ролі посадового окладу та припинення надмірних необгрунтованих виплат, запровадження дієвого механізму оптимізації граничної чисельності працівників державних органів, впровадження системи грейдів.

Зазначається, що незбалансована система оплати праці протягом останніх років призвела до нерівності у системі державного управління, що характеризують такі фактори:

– непрозорість та складність структури заробітної плати державних службовців, відсутність класифікації посад державної служби;

– відсутність юридично визначеного механізму планування і розподілу фонду оплати праці між державними органами;

– невиконання вимог Закону України «Про державну службу» в частині скорочення посад, які є вакантними понад один рік (шляхом їх формального перейменування тощо);

– наявність необґрунтованих у схемі посадових окладів вертикальних (відповідно до підкатегорій посад державної служби) і горизонтальних (відповідно до визначених рівнів державних органів) диспропорцій у розмірах посадових окладів, зокрема без урахування ролі та місця посади в структурі державного органу, а також рівня професійної компетентності, необхідного для виконання посадових обов’язків;

– відсутність дієвого контролю за затвердженням штатної чисельності (частка посад головних спеціалістів серед посад державної служби категорії «В» у державних органах становить до 80 %, найменування посад не відповідають фактичному рівню кваліфікації, компетентності та відповідальності осіб, які їх займають).

Заробітна плата на посадах державної служби залишається нижчою за мінімальну та є неконкурентною, порівняно з ринковою, про що свідчать численні звернення державних службовців державних органів, апаратів судів тощо.

За просту некваліфіковану роботу (обслуговуючий персонал) передбачено вищу заробітну плату, ніж на посадах державної служби з високим рівнем відповідальності, значними обмеженнями і вимогами до особи.

При цьому збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 1 жовтня 2022 року до 6700 грн. не поширюється на державних службовців, що створює несправедливе соціальне розшарування в оплаті праці. Зазначене обумовлено тим, що мінімальний розмір посадового окладу державного службовця залишився на рівні 5368 грн. (що дорівнює двом прожитковим мінімумам працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року).

На думку авторів законопроєкту, таке обмеження порушує принципи рівності усіх перед законом та соціальної справедливості, оскільки для окремих категорій працюючих безпідставно не враховує знецінення грошових доходів внаслідок цінової інфляції, при цьому не береться до уваги, що наслідком цього рішення буде зниження рівня життя та соціальної захищеності, оскільки для більшості працівників державних органів саме заробітна плата є основним і єдиним джерелом існування. Така ситуація не сприяє залученню на державну службу фахових спеціалістів, а призводить до втрати досвідчених фахівців і менеджерів.

Наслідком тривалого збереження ситуації без змін залишається неконкурентна заробітна плата, порівняно з ринковим рівнем, «міграція» персоналу між державними органами, відтік професіоналів на роботу за кордон, до приватних компаній та проєктів, непривабливість роботи у державних органах для залучення громадян загалом.

Для збереження раціонального та обґрунтованого підходу передбачається обмежити варіативні складові заробітної плати (надмірні надбавки і премії) для наближення до моделі оплати праці 70/30 (на індивідуальному рівні), про що зазначено вище.

Розміри посадових окладів на посадах державної служби будуть переглянуті у бік збільшення за рахунок зменшення надбавок за вислугу років, інших тимчасово встановлених стимулюючих виплат, а також скорочення граничної чисельності пропорційно кількості посад, які були вакантними протягом року, а також інших джерел, не заборонених законом.

Конкретні кроки, з урахуванням воєнного стану

Проєктом пропонується підвищити конкурентоспроможність заробітної плати на посадах державної служби. Протягом п’яти років передбачається досягти від 70 до 90 % розміру заробітної плати на посадах аналогічного рівня складності та відповідальності у приватному секторі. Досягти зазначеного пропонується шляхом запровадження класифікації посад, зміни розрахункової величини для визначення мінімального розміру посадового окладу державного службовця та встановлення його на рівні не менше однієї мінімальної заробітної плати. Також пропонується закласти дієвий механізм контролю за надмірною кількістю посад державної служби, які створюють додаткове навантаження на Державний бюджет, зокрема, шляхом проведення НАДС-моніторингу оплати праці та кількісного складу державних службовців. Також пропонується чітко визначити основну й додаткову частини заробітної плати державного службовця, обмежити премії та надбавки, забезпечити дотримання Європейських стандартів належного адміністрування.

Розуміючи, що рівень оплати праці є важливим фактором залучення професіоналів на державну службу, динаміка збільшення фонду оплати праці повинна відповідати економічним реаліям України з урахуванням обсягу витрат, необхідних для проведення реформи, а підвищення рівня оплати праці державних службовців повинне бути обґрунтованим.

Саме тому проєкт передбачає відкладене введення. У разі ухвалення, основні положення нового закону набудуть чинності в 2024 році. При цьому окремі положення мають запрацювати з 2025 року. А в 2023 році зарплата держслужбовців мала б регулюватися Кабінетом Міністрів, про що зазначено в прикінцевих положеннях ще не ухваленого законопроєкту.

Стан реформування системи оплати праці

Окремо оглянемо, що зроблено для реформування системи оплати праці державних службовців. Відповідна презентація також була представлена головою НАДС. Її підготували спеціально в контексті запропонованих змін, щоб наочно показати, як є і як може бути. З повною версією презентації можна ознайомитися за посиланням.

Наявні на сьогодні проблемні питання:

Основні реалізовані кроки у 2021-2022 роках:

Учасниками реформування є:

65 державних органів та їх територіальних відділень (окрім тих, що належать сектору безпеки та оборони)
16 міністерств
48 інших центральних органів виконавчої влади
Державна судова адміністрації