З кожним днем війни маємо більше розуміння, що після її закінчення українці не дуже охоче повертатимуться додому. А вдома чимало роботи. І для того, аби її було кому виконувати, потрібно вже сьогодні думати, якими шляхами повертати наших громадян. А також розробляти міграційні стратегії із залучення трудових мігрантів до України.
Проект «Візія 2033» покликаний сформувати бачення нашої країни на десять років. Воно повинно базуватися не на думках окремих експертів, а, в першу чергу, на висновках науковців, на їхньому фаховому аналізі. Таким чином ми зможемо розробити дієву стратегію з повернення українців додому.
Багато людей не захочуть повертатися до України, якщо вони не будуть бачити майбутнього, не будуть розуміти, яким чином розвиватиметься наша країна, — переконаний президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.
Своїми думками про ідею проєкту з відновлення України після війни експерт з міжнародного працевлаштування поділився в ексклюзивному інтерв’ю «Соціальній справі».
— У своїх публічних виступах, окрім теми міжнародного працевлаштування, ви наголошуєте на розбудові України в післявоєнний період. Які кроки в цьому напрямку робить ваша Асоціація?
— Нещодавно ми започаткували масштабний проєкт під назвою «Візія 2033». Його головна мета — залучення та збереження українських трудових ресурсів. Як голова Асоціації я чітко розумію, що головне надбання України — не лише лани широкі, а в першу чергу, люди. Якщо ми захищаємо нашу країну, потім будемо її відбудовувати. Саме для українців, які зараз перебувають за кордоном, які тут залишилися без власного житла, маємо робити все, щоб країна стала квітучою. Тому потрібно дивитися в майбутнє, залучати якомога більше фахівців, експертів, вчених, громадських діячів, політиків для того, аби разом намалювати картину України, в якій ми всі хочемо жити в майбутньому. Щоб у ній жили наші діти, онуки, щоб до неї поверталися українці, які, на жаль, виїхали за кордони нашої держави. Щоб наш бізнес міг створювати дійсно високооплачувані робочі місця. Щоб більше людей були зацікавлені шукати роботу в себе на Батьківщині, а не виїздити за кордон.
Мабуть, дивно чути, коли представник асоціації компанії з міжнародного працевлаштування говорить про такі речі. Наша Асоціація насамперед орієнтувалася і орієнтується на те, щоб працевлаштовувати українців за кордоном, даючи їм можливість розвиватися. Але я завжди наголошував і буду наголошувати: хоч би куди ви поїхали працювати, завжди повертайтеся додому. Моє тверде переконання — крім українців, ніхто Україну не зможе відбудувати. Вона має яскраве майбутнє і ми повинні будувати його разом.
ДОВІДКОВО
З початку повномасштабного російського вторгнення найбільше біженців з України переїхали до Польщі (до 1,5 млн осіб), Німеччини (1 млн осіб) та Чехії (до 500 тис. осіб).
Півтора року тому 60 % українських трудових мігрантів становили чоловіки, яким зараз виїзд за кордон закритий у зв’язку з воєнним станом. Наразі 50 % тих, хто виїхав за кордон після 24 лютого 2022 року були жінки, ще 25 % — діти, решта — чоловіки, які мали дозвіл на виїзд із країни, у тому числі похилого віку.
— У рамках проєкту «Візія 2033», чи розпочали ви працювати над питанням плану розвитку країни на найближчі роки і хто є вашими партнерами?
— Що стосується тем, пов’язаних із демографією, міграцією, ми активно співпрацюємо з Національною академією наук України, Інститутом демографії імені Птухи та особисто з директоркою цього інституту. Лібанову Еллу Марленівну вважаю зіркою української науки, яка ввійшла в її історію. Упевнений, вона ще зможе багато зробити. Звісно, співпрацюємо з Верховною Радою України, є розробки з іншими громадськими об’єднаннями та громадськими діячами.
Приміром, прийняття закону «Про захист трудових мігрантів та боротьбу з шахрайством у працевлаштуванні за кордоном», співавтором якого я є, — це приклад того, якщо є взаємодія між науковцями, громадським сектором, політиками, урядовцями, виходять цікаві рішення. Вони будуть суттєво впливати на розвиток нашого суспільства. Тому коли я говорю про проєкт «Візія 2033», закликаю науковців, експертів, громадських діячів долучатися до обговорення бачення розвитку країни, щоб воно стосувалось не лише можновладців, а і було схвалено українським суспільством. Адже наш головний виклик — побудова переможного майбутнього країни не тільки у війні, а й у нашому житті, економічному розвитку.
ВАЖЛИВО: ідея проекту «Візія 2033» — збереження та розвиток трудових ресурсів України в 2023-2033 роках, повноцінне відродження і сталий розвиток. Це зрозуміле майбутнє для українців у своїй країні, де вони та їхні діти хочуть жити, стимул для повернення з-за кордону співвітчизників. Також це відкритість до залучення трудових ресурсів з інших держав, їх соціалізація та перетворення на «політичних українців».
Якими бачите першочергові кроки відновлення країни?
— Вважаю, що повоєнна Україна має визначити пріоритетом повернення українських громадян, які залишили її через війну та їхню реінтеграцію в українське суспільство. Також залучати іноземних трудових мігрантів для підсилення внутрішньої робочої сили.
Нова міграційна політика має бути спрямована на збалансування потреб внутрішнього ринку праці та притоку іноземних робітників.
Для розвитку підприємництва й бізнесу Уряду потрібно створити ефективні механізми залучення іноземних інвестицій та допомогти забезпечити сприятливе середовище. Окрім того, слід розробити освітні й навчальні програми, які надавали б необхідні навички та знання для відновлення й розвитку країни.
Потрібно активно заохочувати до популяризації української культури, мови, традицій задля формування сильної національної ідентичності, залучення української діаспори та іноземних мігрантів, які поділяють подібні цінності. А пріоритетом має стати реалізація політики, що забезпечує рівні права й можливості для всіх працівників, незалежно від їхньої національності та етнічного походження.
ДОВІДКОВО:
Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування створена у 2016-му році з метою боротьби з шахрайством та об’єднання ринку міжнародного працевлаштування.
Ганна Швець, головна редакторка
Фото: Джерело: фейсбук-сторінка Василя Воскобойника
