Питання реформування пенсійної системи завжди залишається актуальним. І це стосується не лише України, а й багатьох інших країн світу. Хоча часто питання реформи полягає лише в тому, щоб підняти пенсійний вік. Так, уже не перший місяць у Франції тривають масштабні протести проти його чергового підняття.
Суть реформи
Насамперед ідеться про підвищення пенсійного віку, яке востаннє відбулося у 2010-му — із 60 до 62 років. Тепер його хочуть поступово підвищувати до 64 років, додаючи щороку по три місяці. Реформу планують завершити до 2030-го. За словами прем’єр-міністерки Франції Елізабет Борн, мета реформи — забезпечити збалансовану пенсійну систему. За прогнозами французького уряду, нестача коштів у пенсійному фонді до того часу може становити 20 млрд євро.
Окрім підвищення пенсійного віку, передбачається і збільшення стажу, необхідного для призначення повної пенсії. З 2027-го вимагатимуть 43 роки стажу. Водночас мінімальну пенсію обіцяють підвищити до 1200 євро на місяць.
Цю реформу планували розпочати ще 2020-го. І тоді йшлося про підвищення пенсійного віку до 67 років. Через це у грудні 2019-го на акції протесту вийшли понад 800 тисяч французів. Врешті реформу відклали через пандемію коронавірусу. Але в 2023 році до цього питання повернулися і попри великий спротив населення дотиснули.
Хронологія подій
Плани уряду підвищити пенсійний вік цього разу також викликали різку критику, зокрема, з боку профспілок. Саме вони сприяли протестним настроям. Це супроводжувалося порушенням роботи транспортної системи і навчальних закладів по всій країні. До страйку долучилися й постачальники електроенергії, які зменшили її виробництво, а також працівники деяких телеканалів і радіостанцій. У деяких секторах страйк оголосили понад 45 % працівників. В окремі дні на вуличні протести виходили понад мільйон людей. Акції щодо пенсійної реформи розпочались у Франції ще в січні. Однак на початку весни вони спалахнули з новою силою.
Голосування у французькому парламенті мало відбутися в березні. Незадоволення населення сягнуло такого рівня, що профспілки почали погрожувати «повною зупинкою Франції в усіх секторах», якщо уряд і депутати не дослухаються до їхніх вимог. Ще до голосування у містах почалися протести. Мітингарі перекривали автомобільні дороги. У Парижі страйкували прибиральники сміття, а в аеропортах Париж-Орлі та Марсель-Прованс — авіадиспетчери. Через це у двох аеропортах скасували кожен п’ятий рейс.
Політична хитрість
У Франції діє двопалатний парламент. Верхня палата за реформу проголосувала. А нижня, де переважає опозиція, реформу відхилила. Тоді президент Еммануель Макрон задіяв спеціальну процедуру, що дозволила затвердити реформу в обхід парламентаріїв. Французька конституція дозволяє в окремих випадках прем’єр-міністру оголошувати про ухвалення закону без голосування в Національній асамблеї, тобто без врахування голосів нижньої палати.
Коли цю норму задіяли, то парламентарії вирішили проголосувати взагалі за відставку всього уряду. Але голосів на це не вистачило, тобто реформу протягнули і попри волю народу, і пори волю парламенту. Поступове підвищення пенсійного віку має розпочатися з 1 вересня 2023 року.
Такий стан речей розлютив французів ще більше. На протести вийшли сотні тисяч людей у Парижі, Тулузі, Страсбурзі, Ліоні, Ренні, Бордо й інших містах. Люди підпалювали сміттєві контейнери, трощили рекламні щити. Почалися сутички з поліцією. Повідомляється, що, наприклад, у Бресті поліцейські захищали офіс одного з депутатів, який піддався нападу. А в Аббвілі протестувальники увірвалися в будівлю мерії. Сотні людей затримано.
Позиції сторін
Президент Макрон обіцяв провести цю пенсійну реформу, коли йшов на вибори у 2022 році. За його словами, запропонований ним варіант є «справедливим і відповідальним». Він наголошує, що вже пішов на компроміс у болісному питанні, вирішив підвищити пенсійний вік до 64, а не 65 років, як планував.
Макрон заявляє, що не бачить альтернативи запропонованій реформі. Залишивши вік виходу на пенсію без змін, для ліквідації дефіциту потрібно або зменшувати виплати пенсіонерам, або збільшувати обсяг відрахувань до пенсійного фонду, що стягуються з працівників і роботодавців. Обидва варіанти президент і уряд вважають неприйнятними. Компромісний варіант законопроєкту передбачає пом’якшення умов праці для тих, хто рано почав кар’єру, та доплати працюючим матерям.
За соціологічними даними, 70 % французів проти реформи. Вони не вважають її ані справедливою, ані невідкладною. Зміни, на їхню думку, будуть особливо болісні для найвразливіших категорій трудящих. Це ті, хто рано починає працювати (20 років і раніше) або зайнятий важкою фізичною працею. Це жінки, стаж яких переривається на час народження й виховання дітей, і які часто змушені працювати в режимі неповної зайнятості.
Опоненти Макрона також наполягають на необхідності вдосконалити й розширити критерії важкої та шкідливої праці з правом на дострокову пенсію для тих, хто працює на подібній роботі. Врешті, у Франції низька зайнятість людей старшого віку. У категорії 55-64 років середній рівень зайнятості становить близько 56 %, а в категорії 60-64 років ледь перевищує 35 %.
Чого чекати українцям?
Подібні проблеми бачимо і в Україні. Втім, проти таких реформ українці протестують не так охоче. 2021-го у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт № 5566, що передбачає підвищення пенсійного віку ще на один рік — із 60 до 61 року. Пропонувалося щороку в період із 2023-го до 2035-го підвищувати його на 1 місяць. Однак до остаточного розгляду цього проєкту поки не дійшли.
Нагадаємо, пенсійний вік в Україні на сьогодні як для жінок, так і для чоловіків однаковий — 60 років. Жінкам пенсійний вік поступово підвищували протягом 2011–2021 років. Але не кожен українець може піти на пенсію за віком навіть у 60 років. Щоб оформити пенсію вчасно, необхідно мати достатню кількість стажу. До 2012 року пенсію призначали за наявності 5 років страхового стажу. Потім необхідну кількість стажу підвищили до 15 років.
Після чергової реформи у 2018 році розпочався новий перехідний період. Тоді для призначення пенсії почали вимагати 25 років стажу, і з кожним роком ця вимога зростає. Щоб оформити пенсію за віком у 2023 році, необхідно мати не менше 30 років загального стажу. Це стосується і жінок, і чоловіків. За відсутності такого стажу пенсію призначать у 63 або навіть у 65 років, залежно від наявного стажу на дату досягнення відповідного віку. Наступного року для призначення пенсії вимагатимуть 31 рік стажу, у 2025 році — 32. Перехідний період закінчиться 2028-го, коли всім для призначення пенсії за віком необхідно буде мати 35 років стажу. Такі вимоги щодо стажу можна назвати прихованим підвищенням пенсійного віку, адже через це вихід на пенсію для багатьох людей фактично відтермінували ще на кілька років.
Скільки отримують французькі пенсіонери
Як і в більшості країн Європи, французька пенсія складається мінімум із двох частин — базової солідарної та додаткової накопичувальної. Окрім цього, існують приватні пенсійні фонди, а також так звані корпоративні пенсії, які можуть виплачувати підприємства.
Зараз повна базова пенсія нараховується за наявності 41,5 року стажу. Якщо стажу менше, то пенсію урізають на 1,25 % за кожен квартал, якого не вистачає. Але при досягненні 67 років пенсію починають виплачувати в повному обсязі незалежно від кількості стажу. Середня тривалість життя у Франції становить 82 роки. В Україні — 72.
Державна пенсія у Франції в середньому становить 50 % зарплати. Але якщо додати ще накопичувальну частину або додаткові пенсійні виплати з інших джерел, то можна отримувати пенсію в середньому до 80 % зарплати. У деяких випадках французькі пенсіонери мають дохід навіть більший, ніж ті, хто працює. Загалом розмір середньої пенсії, за підсумками 2022 року, становить орієнтовно 1500 євро. Мінімальна пенсійна виплата — 800 євро.
Для чиновників у Франції також є спеціальні пенсії, їхній розмір становить 75 % зарплати. Наприклад, колишній президент країни Франсуа Олланд недавно розповів, що отримує щомісячну пенсію 12 тисяч євро. Безпосередньо президентська пенсія становить 4 тисячі євро, ще 4 тисячі він отримує за роботу в рахунковій палаті й приблизно стільки ж становить пенсія за роботу в парламенті. Втім, і там думають над тим, щоб пенсійну систему зробити єдину для всіх. Нагадаємо, що в Україні спеціальні пенсії для більшості чиновників скасували у 2016 році. Однак до остаточної уніфікації пенсійного законодавства в нас ще не дійшло.
ФОТО: AFP (Agence France-Presse)
Автор: Сергій Коробкін
