Зноб-Новгородська селищна територіальна громада розташована в Шосткинському районі Сумської області. Об’єднує 28 невеликих сіл. У 2018 році налічувала трохи більше 4,5 тисячі мешканців. Зважаючи на розташування біля кордону з російською федерацією, пережила окупацію та потерпає від обстрілів.
Навесні цього року в громаді запрацювала Аграрна сервісна служба. Проєкт вдалося реалізувати завдяки співпраці з Програмою U-LEAD. А починалася робота з написання програми продовольчої безпеки.
Кабінет Міністрів України на початку повномасштабного вторгнення видав розпорядження від 29 квітня 2022 р. № 327-р щодо продовольчої безпеки в державі. Документ передбачає створення таких програм продовольчої безпеки органами місцевого самоврядування. Зноб-Новгородська ОТГ стала однією з громад, яку обрала Програма «U-LEAD з Європою» для надання допомоги. У рамках ініціативи, експерти допомагали фахівцям громади знайти дієві інструменти реагування на виклики в продовольчій сфері, спричинені війною.
Начальник відділу фінансів, економічного розвитку та інвестицій виконкому Зноб-Новгородська ОТГ Леонід Сотніков розповів, що потреба розробити програму продовольчої безпеки була нагальною.
«Почали працювати над програмою у зв’язку з тим, що перші два місяці війни наша територія була окупована. Окупація була в легкій формі, ми перебували в тилу ворога. І логістичні маршрути доставки товарів першої необхідності були порушені. Після цього ми зрозуміли, що необхідно бути готовими до різних ситуацій. У серпні 2022 року почали роботу над програмою продовольчої безпеки. Проводили опитування населення, місцевих підприємців і виявили для себе певну проблему: соціально незахищені верстви забезпечені продуктами, за їхніми словами, в середньому на 59 відсотків», – каже Леонід Сотніков.
Для покращення продовольчої безпеки на території селищної громади в рамках програми запланували створити Аграрну сервісну службу. Її головними функціями бачили допомогу мешканцям з обробітком землі, самозабезпечення місцевих жителів продуктами, а відтак – мінімізацію наслідків війни.
«Програму ми писали за сприяння U-LEAD та за підтримки залученого експерта. Разом розробляли і проєкт Аграрної сервісної служби. Його вартість становила 1,4 мільйонів гривень. Реалізовують ідею громадська спілка «Органічна Україна. Північ» та комунальне підприємство громади «Зноба-Благоустрій». Служба створена і діє як структурний підрозділ цього підприємства. Фінансує витрати U-LEAD», – уточнює посадовець.
За його словами, в рамках проєкту придбано мінітрактор із навісним обладнанням. Він уже надав у цьому сезоні послуги з обробітку землі для понад 50 домогосподарств.
«Ми сьогодні будуємо майбутню ефективну роботу цієї служби. Чудово розуміємо, що одного мінітрактора, щоб надати послугу всім бажаючим, замало. Ми надали послуги з оранки землі та садіння картоплі 50 домогосподарствам. Плануємо наприкінці літа й на початку осені надавати послуги і з копання картоплі, а також із предзимового обробітку ґрунту. Це все на пільгових умовах. Але ж у нашому житті нічого безкоштовно не буває. Якщо для когось це безкоштовно, то все-одно хтось за це платить. Селищна рада закуповує дизельне паливо в рамках Програми продовольчої безпеки та передає його на Аграрну сервісну службу. А служба оплачує заробітну плату тракториста», – пояснює очільник відділу.
Головна цільова аудиторія проєкту – малозабезпечені та сім’ї літніх людей, які з належною підтримкою могли би збільшити обсяги вирощування плодоовочевої продукції на власних земельних ділянках. Завдання проєкту – максимальне охоплення таких домогосподарств і створення значно більшого прошарку населення громади, яке спроможне забезпечити себе власними продуктами і покращити свій майновий стан.
Для цього придбали трактор із навісним обладнанням вартістю 740 тисяч гривень, ноутбук, багатофункціональний пристрій, потужний павербанк.
«Основна причина, чому люди соціально незахищених категорій забезпечені продуктами харчування на 59 відсотків, це їхня низька платоспроможність. Продукти в торгівельній мережі є, але враховуючи, де ми живемо, як вони доставляються – ціна висока. У порівнянні з містом Шостка, районний центр, у нашому селищі дорожче приблизно на 20 відсотків. А обробіток землі на сьогодні в нас коштує 100 гривень за 1 сотку. Простий підрахунок показує, що за 10 соток треба заплатити 1000 гривень. От бабуся з мінімальною пенсією починає на це збирати гроші ще з січня. А ми їй обробили безкоштовно. Звичайно, вона залишилася задоволена», – зауважує Леонід Сотніков.
І додає, що охопити допомогою усіх охочих не змогли. За планом реалізації проєкту, на початковому етапі експерт-агроном повинен був обійти щонайменше 300 домогосподарств, які підпадали під незахищені категорії. Поспілкуватися, з’ясувати потреби родини та особливості ґрунту на присадибній ділянці. Але, зважаючи на вимоги безпеки в прикордонній громаді, пішли іншим шляхом. Запропонували місцевим жителям прийти і самостійно заповнити спеціально розроблені анкети.
«Якщо в людини є свій мотоблок або її родич має такий, то ми послугу не надавали. У нас невеликі села, усі все знають одне про одного. Якщо людина може самостійно обробити свою земельну ділянку, то їй наша допомога не потрібна. Якби ми намагалися обробити землю всім 300 домогосподарств, то закінчили б, мабуть, у листопаді. Тому обирали найбільш вразливих, які максимально потребують допомоги», – уточнює начальник відділу фінансів.
Понад 50 домогосподарств увійшли до переліку. Проте етап придбання техніки та оформлення документів дещо затягнувся, тому Аграрна сервісна служба розпочала надавати послуги із запізненням приблизно на тиждень. На той момент дехто вже встиг самостійно обробити свої ділянки.
«Ті, кому надали послугу, задоволені однозначно. І на це є попит, мешканці зацікавлені. Але завжди будуть незадоволені. Наприклад, хто написав заяву, а послугу не отримав. Хоча ми аргументували свою відповідь. Але все одно це велика допомога місцевим мешканцям у сьогоднішніх умовах», – каже Леонід Сотніков.
Він додає, що також у рамках Програми продовольчої безпеки селищна рада придбала 3 тонни насіннєвої картоплі в Інституті картоплярства Національної академії аграрних наук України. Це сортова картопля другої репродукції, яку мешканці громади отримали безкоштовно. Також завдяки співпраці з іншими міжнародними організаціями отримали посівний матеріал, так би мовити, «борщового набору». Його також роздали 1500 домогосподарствам.
«Тобто ми населенню не тільки надаємо послугу з обробітку землі, а ще й даємо, що посадити. Вони мають доглядати, виростити. А потім ми ще й допоможемо викопати. Галузевий експерт-агроном консультує їх. Його контакти отримали всі, кому ми надавали послуги. Таким чином намагаємося сприяти підвищенню платоспроможності людей. У них з’являється можливість купити хліб, цукор інші товари першої необхідності. Раніше вони ці гроші витратили б на оплату за обробіток землі. А так зроблять певний запас товарів першої необхідності з магазину і виростять щось на городі. Так отримають продовольчий резерв. Адже ніхто не знає, якою буде наступна зима», – додає посадовець.
Про результати реалізації проєкту можна буде говорити восени, коли зберуть урожай. У перспективі Аграрна сервісна служба має можливість розширення сфери охоплення клієнтів. Планують, окрім надання послуг на пільгових умовах незахищеним верствам, налагодити роботу на комерційній основі.
«Ми сьогодні ведемо перемовини з іншою міжнародною організацією, щоб придбати ще один такий трактор. Якщо буде необхідність, говоритимемо з депутатським корпусом, із селищним головою, аби й бюджет допоміг. Звичайно, сьогодні наші бюджети обмежені.
Громада межує з російською федерацією. Ми – на кордоні, тому наша територія чи не щодня потерпає від обстрілів. Є великі ризики, тому населення мігрує, виїжджає. Але в перспективі ми віримо в те, що населення буде повертатися. Тому хочемо, щоб Аграрна сервісна служба розвивалася», – говорить Леонід Сотніков.
Він зауважив, що заходи проєкту містять ще й навчальну складову: сприяють створенню кооперативу навколо комунального підприємства на території громади, залучають до цього процесу дорадчі сервіси та населення.
«Одна з ідей цього проєкту – привернути увагу місцевих мешканців до кооперації. Зламати їхнє хибне уявлення про кооператив, яке в них склалося з радянських часів. Адже сучасний кооператив є одним з інструментів розвитку економіки територіальних громад. А враховуючи те, що накоїли росіяни на Херсонщині, яка завжди була постачальником овочів по всій території України, ця ніша звільнилася. Якби ми змогли скооперуватися і налагодити в себе процес, то стали б постачальниками овочів на навколишні території, у ту ж саму Шостку. Але будемо дивитися на безпекову ситуацію», – ділиться напрацюваннями начальник відділу.
Втім, уже заплановані онлайн-тренінги для ознайомлення місцевих мешканців з особливостями роботи кооперативу, зі специфікою підприємницької діяльності.
Підтримка проєкту Програмою «U-LEAD з Європою» завершиться у жовтні. Проте громада рішуче налаштована продовжувати розвивати Аграрну сервісну службу. Тривають перемовини з іншою організацією щодо придбання ще одного трактора. Навісного обладнання вистачить, і робота піде швидше.
«Якщо вартість трактора з навісним обладнанням 740 тисяч гривень, то без нього – 480 тисяч. Ми вже на практиці побачили, що перечіпляти то плуг, то диски, то картоплесаджалку займає багато часу. А так один трактор міг би обробляти землю плугом чи дисками, а другий за ним саджати картоплю. Так зможемо обробити більше ділянок, а отже надати послуги більшій кількості людей. І соціально незахищеним категоріям населення, і тим, хто буде готовий за це платити», – підсумовує Леонід Сотніков.
Він переконаний, що Програма продовольчої безпеки надзвичайно актуальна й корисна кожній громаді. Способи подолання криз, створення продовольчого резерву будуть для всіх різні. Але суть залишиться одна: належний рівень забезпечення продуктами.
Світлана Шевчук, журналістка
Фото: архів Зноб-Новгородської ОТГ
