Потапці – одне із 24 сіл, які належать до Бобрицької громади, що в Канівському районі на Черкащині. Кількість населення у 2021 році становила менш як 250 осіб. Перестали працювати школа, клуб, бібліотека та ФАП, зачинився магазин. Але завдяки ініціативним активістам, місцевій владі та грантовій підтримці тут відкрили сучасний культурно-освітній хаб.
За словами старости села Потапці Наталії Березенко, з початку повномасштабного російського вторгнення до них приїхало багато внутрішньо переміщених осіб. Для маленького села це стало певним випробуванням. Шукали помешкання всім, хто потребував. В одному з будинків жили 19 людей.
«Тоді приїхали 57 переселенців. А зараз у нас постійно мешкають 12 людей із Херсонської, Донецької, Харківської та Запорізької областей. Місцевих живе до 300. Своїх дітей віком до 18 років у нашому селі 57. А в школі й дитсадку було тільки 40 дітей, тому школу закрили», – розповідає староста.
Донедавна село мало також проблеми з мобільним зв’язком, а інтернет здавався недосяжним. Ці проблеми стали відчуватися ще гостріше відтоді, як до населеного пункту приїхали жителі інших громад, часто досить великих міст.
«Коли до нас почали приїжджати переселенці з різних регіонів, що постраждали від війни, цілі родини з дітьми та літніми людьми, це нас ще більше підштовхнуло. Хотіли створити місце, де б уся громада села могла збиратися за потреби — знайомитися, допомагати одне одному», — говорить Наталія Березенко.
Ініціювала справу колишня директора місцевої школи Людмила Горденко.
«Ця ідея продиктована сьогоденням. Коли в нас з’явилася велика кількість переселенців, не було приміщення, де можна було б поспілкуватися. На території села немає навіть магазину, де люди могли б зустрітися, поговорити. Ми хотіли створити простір, щоб надати людям соціальну, психологічну і гуманітарну допомогу», – каже ініціаторка.
Вирішили використати велику стару будівлю, що слугувала і сільським клубом, і бібліотекою. Громада отримала фінансування на будівельні матеріали та меблі для кімнати майбутнього хабу.
«Дуже маленька ініціативна група подала проєкт. Наше завдання як керівництва громади — підтримати будь-які починання людей. Ми допомогли доопрацювати проєктну заявку і подали її на конкурс мікрогрантів «Час діяти, Україно!» від Фонду «МХП-Громаді». І проєкт створення хабу здобув перемогу. Нам виділили 100 тисяч гривень. Так народився «Potaptsi HUB: територія єдності», – згадує голова Бобрицької сільської ради Олена Штефан.
За планом, усі роботи повинні були завершитися до кінця 2022 року. Але часті відключення електроенергії через масовані російські ракетні обстріли ставили під сумнів амбітні плани. Проте люди не здавалися.
«У нас спочатку була маленька ініціативна група, роботи було багато, приєднувалися і працівники будинку культури, бібліотеки… Приходили цілими родинами, щоб допомагати робити ремонт», — розповідає Людмила Горденко.
Тепер вона — керівниця Potaptsi HUB. Пригадує, що фінансування проєкту передбачало переважно придбання матеріалів, тож вчилися власними руками виконувати внутрішні ремонтні роботи. Дружно шпаклювали, рівняли стелю та підлогу, прокладати електрику, фарбували, прибирали, мили. Спільними зусиллями в другій половині грудня роботу завершили. Готувалися до офіційного відкриття.
Сучасні та комфортні меблі, комп’ютерна техніка, доступ до швидкісного інтернету, дитячий куточок, зона для відпочинку й дозвілля – усе це чудово розмістилося у відремонтованій кімнаті.
Перший майстер-клас провели, як тільки висохла фарба.
«Ми поставили в холі ялинку без жодних прикрас. І вирішили, що спільними зусиллями з дітками, їхніми мамами, татами, бабусями та дідусями зробимо іграшки й прикрасимо це новорічне дерево!», — продовжує Людмила Горденко.
З початку 2023 року «Потапці ХАБ» активно працює. Він став освітньо-культурним і волонтерським центром. Тут місцеві мешканці плетуть маскувальні сітки для українських військових, збирають допомогу на фронт і вимушеним переселенцям. Проводять лекції та майстер-класи. Діти опановують планшети і відвідують артгуртки.
На заняття у хаб приходять учасники новоствореного вокального колективу.
«Співали разом вдома, а тепер, коли трапилася нагода, співаємо для інших. Кому яка пісня сподобалася, такі й виконуємо», – розповіла учасниця ансамблю Віра Білоус.
Вона додає, що ансамбль мріє поповнитися новими голосами та придбати сучасні концертні костюми.
«Люди втомилися від стресу, війни. Багато хто з переселенців просто тут знайшов якусь віддушину. Вони познайомилися з місцевими жителями. Отримують не тільки матеріальну, а й моральну підтримку. Тепер вже можемо стверджувати, що проєкт – успішний. Завдяки йому і ми стали більш впевнені в собі. Тепер точно знаємо, що можемо реалізувати те, що задумали», – каже керівниця хабу.
Завідувачка бібліотеки Катерина Свитка проводить майстер-класи для всіх охочих. Створені вироби передають на благодійні ярмарки, щоб допомагати ЗСУ, або передають як обереги для воїнів.
«Тут проведений інтернет, діти приходять і вчать уроки, читають. Матеріали для майстер-класів закуповуємо самі. До цього я такого не проводила, адже кімната тут була не призначена для цього, холодна. Все відвалювалося. Зараз тепло. У нас є вайбер-спільнота. Даємо оголошення, запрошуємо дітей на майстер-клас. Зазвичай приходить більше десятка діток», – говорить Катерина Свитка.
Потапці надихнулися успішним проєктом і вже будують плани на майбутнє. Планують у сусідній кімнаті облаштувати тренажерну залу із сучасним спортивним обладнанням.
«Наші люди були переконані: немає школи — село не живе… Однак я щиро вірила, що село житиме. Просто треба згуртуватися навколо якоїсь спільної справи, і це дасть енергію жити і працювати далі», — каже голова Бобрицької сільської ради Олена Штефан.
Вона додає, що цей проєкт допоміг не тільки організувати цікавий культурний і соціальний простір, а й об’єднати громаду. Відтак ініціатива жителів маленького села на Черкащині може стати гарним прикладом для небайдужих громадян інших населених пунктів. Проєкт доводить, що й малі громади можуть розвиватися, а люди можуть діяти вже сьогодні.
«Це тільки початок і, дивлячись на їхнє задоволення від зробленої своїми руками справи, я надіюся, що ми й надалі, кожен рік, вкладаючи кошти фермерів, що працюють на нашій землі, і кошти сільради, зуміємо реалізовувати нові цікаві ініціативи», — підсумовує голова Бобрицької громади Олена Штефан.
Світлана Шевчук, журналістка
Фото: Фонд «МХП-Громаді»
